6.1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ

Фахівці шкідливі тим, що вони скоріше за інших бачать недоліки всякої нової ідеї і тим самим перешкоджають її застосуванню.
Г.Форд
За посадовими ознаками та в залежності від покладених на них функцій всіх працівників апарату управління поділяють на три великі категорії: менеджери, фахівці і технічні працівники.
Менеджери (президент, директор, адміністратор, начальник, майстер, бригадир) - це посадові особи, які очолюють структурні підрозділи, координують і стимулюють діяльність своїх підлеглих. Вони наділені повноваженнями для прийняття рішень по здійсненню діяльності свого підрозділу і відповідають за результати роботи очолюваного ними колективу. В центрі уваги менеджерів є кадри, керівництво виробництвом, координація й організація праці. Їхня основна форма діяльності - ділове спілкування (комунікації), на це в менеджерів різного рівня іде від 50 до 90% робочого часу. Комунікації - це обмін інформацією, складний багатоступінчастий процес, необхідний для того, щоб довести до виконавців необхідні розпорядження і вказівки й одержати від них звіти про хід виконання поставлених задач, потреби і проблеми.
Фахівці - працівники, в обов'язки яких входить надання допомоги менеджерам при аналізі інформації, підготовці варіантів управлінських рішень, плануванні, нормуванні, обліку і контролю (економісти, бухгалтери, аналітики, юристи, інженери, психологи). Це також і самостійно керуючі інженерно-технічними, планово- економічними й іншими функціональними службами начальники відділів, головні фахівці, керівники груп, бюро. Особливість роботи фахівців полягає в тому, що вони працюють в умовах жорстких обмежень (закони, інструкції, нормативи, плани, графіки, накази і розпорядження керівників, кваліфікаційні вимоги).
Технічні працівники (службовці, обслуговуючий персонал) - працівники, які забезпечують продуктивність праці менеджерів і фахівців. Вони виконують технічні, допоміжні операції, рутинну роботу (збір, первинний облік, обробка документів, передача, оформлення, розрахунково-обчислювальні і множні роботи). До цієї групи відносяться працівники, які володіють чисто виробничими навичками: касири, діловоди, експедитори, оператори комп'ютерного набору, стенографістки, телефоністки. Основний критерій продуктивності їхньої роботи - швидкість і своєчасність інформаційної обробки, підтримка високої пропускної здатності організації з мінімальною кількістю збоїв і помилок.
Коли секретарки ледарюють - це явна ознака того, що на фірмі щось не в порядку.
Л.Якокка
Найбільш багатофункціональні працівники з групи обслуговуючого персоналу - секретарі: вони здійснюють телефонні контакти, планують зустрічі і поїздки, організують робочий календар свого менеджера, готують листи, пам'ятні записки й інші документи, копіюють і розсилають їх. Особливу роль і відповідальність секретарів під час кризи в компанії "Крайслер" підкреслює Л.Якокка: "Скоротили платню службовцям усіх рівнів. ...Не торкнулися ми тільки секретарів, тому що вони дійсно відпрацьовували кожен цент своєї зарплати".
Хороший секретар подвоює ефективність свого шефа.
Поганий секретар зменшує її наполовину.
Т. Конеллан
Особливості і специфіку роботи співробітників апарату управління можна виявити шляхом аналізу витрат часу на виконання тих чи інших робіт (табл.
6.1).
У практиці управління розрізняють лінійних і функціональних менеджерів.
Лінійні менеджери (директори, керівники структурних підрозділів, бригадири, майстри) - уособлення принципу єдиноначальності. Вони відповідають за стан справ в очолюваній ними організації.
Функціональні менеджери (головний економіст, начальник відділу маркетингу, головний технолог, начальник відділу кадрів) - працівники, відповідальні за визначену сферу управління, які очолюють функціональні підрозділи.
За ієрархією менеджерів, які працюють в апараті управління, також розділяють на три категорії (див. гл. 5.3.1): керівників вищого, середнього і нижчого рівнів (див. рис. 3.1-3.3).
Менеджери вищого рівня (президент, віце-президент, директор) мають усю владу і відповідають за діяльність компанії, фірми, підприємства. Вони визначають цілі діяльності підприємства і способи їх досягнення. Їхній роботі властиві масштабність, складність, стратегічна і перспективна спрямованість, максимальний зв'язок із зовнішнім середовищем, різноманітність прийнятих рішень.
Менеджери середнього рівня (директор філії, керуючий по регіону, продукту, проекту, завідуючий відділом) розробляють плани реалізації задач, визначених на вищому рівні управління, координують роботу мене-
Таблиця 6.1
Види робіт Менеджери Фахівці Технічні працівники
1 Ділові контакти 47 22 -
2 Робота з документами 29 42 68
3 Телефонні переговори 9 17 20
4 Відрядження/поїздки 6 - -
5 Аналіз проблем, прийняття рішень 7 - -
6 Аналітична робота - 12 -
7 Ведення обліку - - 6
8 Інші 5 6 6
джерів нижчої ланки, реалізують політику вищого керівництва, представляють інтереси свого підрозділу, вносять пропозиції з поліпшення його діяльності.
Менеджери нижчого рівня (керівники відділень, бюро, груп) запроваджують у життя плани, розроблені на вищому рівні, відповідають за виконання виробничих завдань, використання виділених ресурсів, контролюють роботу виконавців. Вони проводять у життя політику вищого керівництва, виконують розпорядження керівників середньої ланки, представляють інтереси безпосередніх працівників перед вищим керівництвом, вносять пропозиції з поліпшення і організації умов праці. Робота їх пов'язана з рішенням тактичних і оперативних задач, характеризується різноманітністю, частими переходами від однієї задачі до іншої, постійним спілкуванням з безпосередніми виконавцями.
<< | >>
Источник: В.Т. ШАТУН. ОСНОВИ МЕНЕДЖМЕНТУ. 2006

Еще по теме 6.1.3. КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ:

  1. 2.4.2. КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
  2. 7.1. роль, значення і класифікація управлінської інформації
  3. КЛАСИФІКАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ
  4. 7.1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ
  5. КЛАСИФІКАЦІЯ ФУНКЦІЙ МЕНЕДЖМЕНТУ
  6. 8.1.2. КЛАСИФІКАЦІЯ НАРАД
  7. СУТЬ І КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ МЕНЕДЖМЕНТУ
  8. 2.2.3. КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ І СПОСОБИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
  9. ГЛАВА УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  10. ГЛАВА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  11. Глава IX. Управление персоналом
  12. 4.2.1. КЕРІВНИЦТВО - УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
  13. 4.2. зміст процесу управління персоналом
  14. ГЛАВА №6 УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ В СЭО
  15. ЛЕКЦІЯ. ПРОЦЕС РОЗРОБКИ, ПРИЙНЯТТЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
  16. Тема. Управлінська діяльність менеджера
  17. 4.2.4. АТЕСТАЦІЯ ПЕРСОНАЛУ
  18. СПЕЦИАЛИСТ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ.
  19. • УПРАВЛЕНИЕ ПЕРСОНАЛОМ
  20. 4.1.2. УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ РОБОТИ ПЕРСОНАЛУ